Педагогіка культури як модель взаємодії культури й освіти у сучасній педагогічній науці

У статті здійснено теоретико-методологічний аналіз педагогіки культури як моделі взаємодії культури та освіти в сучасній педагогічній науці. Актуальність дослідження зумовлена глибокими соціокультурними трансформаціями сучасного суспільства, процесами глобалізації та цифровізації, а також зміною ціннісних орієнтирів освітнього простору, що актуалізує потребу переосмислення ролі культури в освітніх процесах. Освіта розглядається не лише як інституціоналізована система передавання знань, умінь і навичок, а як культуротворчий простір формування світогляду, ідентичності, духовних і ціннісних орієнтацій особистості. У статті розкрито концептуальні засади педагогіки культури, обґрунтовано її міждисциплінарний характер та взаємозв’язок із філософією культури, культурологією, педагогічною антропологією, психологією розвитку, соціологією культури та теорією мистецтва. Проаналізовано наукові підходи вітчизняних і зарубіжних дослідників до трактування культури як провідного чинника формування особистості та освітнього середовища. Акцентовано увагу на культуротворчий функції освіти та її потенціалі щодо подолання розриву між змістом навчання і реальним культурним досвідом молоді, зокрема в умовах домінування масової та цифрової культури. Обґрунтовано орієнтацію освітнього процесу на формування духовної культури здобувачів освіти як активних суб’єктів культурного середовища, а не лише як його споживачів, що забезпечить цілісний розвиток особистості. Визначено науково-методологічний потенціал педагогіки культури для оновлення ціннісних засад сучасної освіти, розвитку культурної компетентності, критичного мислення та здатності особистості до самореалізації в багатовимірному соціокультурному просторі. Зроблено висновок, що педагогіка культури є продуктивною теоретичною моделлю взаємодії культури та освіти, здатною забезпечити цілісне осмислення освітнього процесу та адекватні відповіді на сучасні соціокультурні виклики.