Специфіка відтворення фентезійного колориту роману Сари Дж. Маас «Двір шипів та троянд» в українському перекладі

У статті досліджується специфіка відтворення фентезійного колориту в українському перекладі роману Сари Дж. Маас «Двір шипів та троянд». Фентезійний колорит розглядається як комплекс лінгвістичних, культурних і наративних елементів, що формують вторинний художній світ твору, зокрема авторські реалії, власні назви, топоніми, назви міфологічних істот, ритуалів і соціальних інститутів.

Актуальність дослідження зумовлена зростанням інтересу до перекладу сучасної фентезійної літератури та потребою системного аналізу елементів світобудови у перекладених художніх текстах. Метою статті є виявлення та аналіз перекладацьких стратегій, застосованих для відтворення фентезійного колориту в українському перекладі роману, а також оцінка їхньої ефективності з погляду збереження цілісності вигаданого світу. Дослідження ґрунтується на аналізі культурно маркованих одиниць і квазіреалій, що функціонують в оригінальному тексті, та їхніх українських відповідників. Особливу увагу приділено ролі транслітерації, калькування й семантичної адаптації у відтворенні просторового, культурного та символічного вимірів фентезійного світу.

Результати дослідження засвідчують, що фентезійний колорит в українському перекладі відтворюється за допомогою збалансованого поєднання стратегій форенізації та доместикації. Такий підхід забезпечує збереження «іншості» вигаданого світу й водночас сприяє доступності тексту для цільового читача. Наукова новизна статті полягає у комплексному трактуванні фентезійного колориту як ключової перекладознавчої категорії, що інтегрує мовну форму, культурне значення та наративну функцію.