Переклад галузевих текстів як складова розвитку критичного мислення майбутніх перекладачів

У статті досліджено теоретичні та методичні засади розвитку критичного мислення у процесі викладання перекладу галузевих текстів у закладах вищої освіти. Актуальність дослідження зумовлена сучасними трансформаціями системи професійної підготовки перекладачів, зростанням ролі міждисциплінарних підходів, цифровізації освітнього процесу та підвищенням вимог до якості фахового перекладу. Обґрунтовано, що критичне мислення є однією з ключових компетентностей майбутнього перекладача, оскільки переклад розглядається не лише як мовна трансформація, а як складний когнітивно-аналітичний процес, що передбачає інтерпретацію змісту, оцінювання альтернативних розв’язків, виявлення перекладацьких ризиків і прийняття обґрунтованих професійних рішень. Особливу увагу приділено специфіці галузевих текстів як об’єктів перекладацької діяльності. Встановлено, що вони характеризуються високим рівнем термінологічної насиченості, структурною складністю, формалізованістю мовних засобів і підвищеною відповідальністю за точність переданої інформації. Це зумовлює необхідність не лише ґрунтовної мовної та термінологічної підготовки, а й розвитку аналітичного мислення, здатності критично оцінювати зміст, враховувати контекст, функцію тексту та особливості фахового дискурсу. У роботі проаналізовано сутність критичного мислення як багатокомпонентної когнітивно-рефлексивної здатності, що включає вміння формулювати проблеми, аналізувати аргументи, оцінювати докази, робити висновки та здійснювати професійну рефлексію. Визначено, що ефективний розвиток критичного мислення у процесі викладання перекладу забезпечується завдяки комплексному застосуванню проблемно-орієнтованого навчання, методу конкретних ситуацій, порівняльного аналізу перекладів, рефлексивних практик, самооцінювання, взаємооцінювання та використання цифрових інструментів, зокрема корпусів текстів, термінологічних баз даних і систем автоматизованого перекладу. Доведено, що впровадження таких методичних підходів сприяє формуванню у студентів здатності до самостійного аналізу, аргументації перекладацьких рішень, професійної автономії та відповідального ставлення до результатів перекладацької діяльності. Зроблено висновок, що розвиток критичного мислення є необхідною умовою підготовки конкурентоспроможних перекладачів, здатних ефективно працювати у складних професійних ситуаціях. Перспективи подальших досліджень вбачаються у розробці інноваційних методик навчання та розширенні можливостей інтеграції цифрових технологій у навчання перекладачів.