Історичні витоки та напрями граматики конструкцій

Граматика конструкцій – це знаково-базована теорія мови, яка організована навколо поняття ГРАМАТИЧНА КОНСТРУКЦІЯ, що являє собою кореляцію між формою та змістом/функцією і виступає основною одиницею аналізу та репрезентації. Головна ідея граматики конструкцій полягає в прагненні розробити систему опису мови, в якій марковані конструкції (тобто більшою чи меншою мірою «ідіоматизовані» структури) представлені у тій же формальній системі, що і регулярні, «ядерні» моделі. В основі цього напряму знаходиться положення про те, що між традиційними рівнями мови – фонетикою, лексикою, граматикою, прагматикою – немає чітких меж, вказані рівні утворюють єдиний континуум, а одиниці всіх мовних рівнів від морфеми до висловлювання і цілого тексту трактуються як конструкції.