Проблема суб’єктності вчителів та учнів у польській педагогічній науковій школі

У статті проаналізовано, систематизовано та представлено для вітчизняних науковців проблему суб’єкта та суб’єктності у польській науковій думці. Наголошується, що для польської педагогіки проблема суб’єкта є актуальною як в теоретичному, так і в практичному аспектах. Ця проблема в польській педагогіці актуалізувалася у 80-х роках ХХ ст. і поступово стала аналізуватися і досліджуватися у міждисциплінарному аспекті – філософському, теологічному, соціологічному, психологічному та педагогічному. Особливий інтерес представляють психологічні та педагогічні дослідження та їх результати, оскільки природу суб’єкта та суб’єктності учасників педагогічного процесу в різних навчально-виховних системах допомагає розкривати психологічна наука, а форми, методи, принципи та засоби формування та розвитку – педагогічна наука. Представлено основні напрями наукових досліджень щодо суб’єкта та суб’єктності щодо учнів і педагогів наприкінці ХХ ст. – на поч. ХХІ ст. З’ясовано основні педагогічні тенденції, що мають місце у польській педагогіці щодо понять ''суб’єкт'' і ''суб’єктність'': суб’єктний характер взаємин між педагогами та учнями; суб’єктність як мета виховання; суб’єктність як едукаційна (освітня) цінність; суб’єктність як ефект педагогічної діяльності.