Трилексемні антропонімні формули в пам’ятках Житомирщини XVI–XVII ст.

У статті звернуто увагу на те, що в староукраїнській антропонімійній системі не було якоїсь норми в способах і засобах ідентифікації: одна й та сама особа могла бути іменована як однолексемно, так і за допомогою антропонімних формул (дво-, три-, чотири- й багатолексемних). У ХVІ – ХVІІІ ст. в Україні дволексемний спосіб ідентифікації особи поширився на все населення, а трилексемний був специфічним лише в іменуванні вельможних осіб (С.

М. Пахомова), тобто в українській антропонімії в кількісному складі антропонімної формули проявлялося соціально-майнове становище особи. Мета нашої розвідки – проаналізувати в антропоніміконі Житомирщини ХVІ–ХVІІ ст. компонентний склад трилексемних чоловічих антропонімних формул простолюдинів і шляхти. Вивчення таких іменувань актових книг Житомирщини зазначеного періоду засвідчило, що трилексемні чоловічі антропонімні формули становлять лише 4,15 % від усіх чоловічих іменувань і вживаються переважно для називання представників вищих верств населення. Склад таких формул в іменуваннях простих людей і привілейованих верств різний. В ідентифікації соціальної верхівки найпоширеніша трилексемна формула "ім’я + патронім + прізвищева назва – відтопонімне означення на ‑ск(ий), ‑цк(ий), ‑зк(ий)" (184 іменування із 320 усіх трилексемних АФ шляхти, що становить 61, 3 %). У називанні простолюдинів найбільш поширені антропонімні формули з патронімами, коли перші два компоненти – "ім’я + патронім на ‑енк(о), ‑ович / ‑евич", а третій – прізвищева назва: а) назва особи за професією, заняттям, б) відапелятивне ім’я чи прізвисько; рідше в) патронім, г) назва особи за місцем походження або проживанням чи етнічною належністю (45 із 60 трилексемних іменувань простолюдинів, що становить 75 %).