Прийом монтажу в формуванні художніх сенсів роману «Приватне життя феномена» Э. Гуцала

У статті досліджено художні сенси, що формуються завдяки прийому монтажу в химерному романі Є. Гуцала "Приватне життя феномена". Аргументовано використання відповідної методології для досягнення мети. Обґрунтовано актуальність дослідження. З'ясовано, що романна спадщина Є. Гуцала розглядається в контексті руху шістдесятників та не була об'єктом системного вивчення у мистецькій взаємодії з кінематографією. На підставі теоретичних розвідок окреслено дефініцію поняття "монтаж" та його видове розрізнення. Зауважено, що теоретики кіно та літературознавці суголосні в потрактуванні поняття і його провідної ролі. Аргументовано, що монтажність характерна для усіх видів мистецтв. Розглянуто основні функції монтажу в романі. Визначені домінантні принципи монтажування: сенсу та послідовності. Дослідницька увага зосереджується на тих фрагментах роману, які найточніше демонструють поетику сенсів, що формуються завдяки прийому монтажу, у химерному стилі письма Є. Гуцала. Визначено провідну функцію зорових образів, за допомогою яких породжуються у свідомості реципієнта сенси політичної дійсності, масштабних соціальних проблем, суспільної нерівності, возвеличення простого колгоспника. Всі розділи роману розглядаються як окремі кіносерії. У дослідженні доведено кінематографічне мислення письменника. Зауважено, що Є. Гуцало привносить у літературний кінематографізм стилістику химерності. Указано, що роман спроєктовано на інтелектуального читача, відкритого до візуалізації закладених у творі замовчаних сенсів. Читач такого твору несвідомо стає співавтором. За допомогою прийому монтажу всі кадри поєднуються в композиційне ціле, змушуючи читача думати в супроводі "навіюваних" емоцій. Аргументовано, що монтаж і кадр перебувають у нерозривному взаємозв'язку, становлячи основу при вивченні кінопоетики художнього твору.