Вплив трематодної інвазії на особливості трофіки ставковика видовженого

З’ясовано величини середньодобового раціону, засвоюваності корму та тривалості його проходження через травний тракт Lymnaea peregra (O. F. Müller, 1774) для трьох різних видів його кормів – рослинного корму та тваринного корму, алохтонного матеріалу.
Значення середньодобового раціону різні для різних видів корму ставковиків L. peregra. У найменших кількостях піддослідні молюски споживають листя тополі 2,12± 0,25%. Значно краще вони поїдають корм тваринного походження (м'ясо жаби) та стебла латаття, величина середньодобового раціону для цих видів корму більша в 1,86 та 2 рази відповідно. Час проходження корму через травний тракт ставковиків видовжених коливається в межах від 283,17±25,30 хв (для стебел латаття) до 918,61±87,34 хв (для листя тополі).
Засвоюваність корму у L. peregra також залежить від його виду. Найкращу засвоюваність має м'ясо жаби 52,44±4,59%, а найгірше листя тополі 42,28±4,81% У інвазованих трематодами Echinoparyphium aconiatum Dietz ставковиків видовжених відбувається зростання величини середньодобового раціону від 1,5 рази (для листя тополі) до 4 разів (для м’яса жаби). Час проходження корму через травний тракт у заражених особин сповільнюється та становить: для листя тополі – 390,03±40,52 хв, для стебел латаття – 283,17±30,52 хв, для м’яса жаби – 695,92±71,59 хв.
У результаті зростання кількості спожитої їжі (величина середньодобового раціону) та часу перебування корму у травному тракті ставковиків (тривалість проходження корму) зростає у L. peregra і засвоюваність корму від 1,3 рази для корму тваринного походження до 1,5 рази для стебел латаття. Підвищення значень усіх трофологічних даних для всіх видів кормових ресурсів у заражених личинками трематод Echinoparyphium aconiatum Dietz лімнеїд сприяє більш повному надходженню в організм молюсків корму та кращому його засвоєнню. Таким чином прісноводні легеневі молюски L. peregra намагаються відшкодувати згубний вплив паразита.