Переслідування за політичними мотивами неполітичних громадських організацій в Російській імперії у 1905-1917 рр.

У 1905-1917 рр. ряд неполітичних громадських організацій перебувало під постійною увагою жандармських органів та відчували на собі тиск з боку адміністрації. Під пильною увагою влади перебували профспілкові, благодійні та культурно-освітні організації.
Однією з форм самоорганізації населення становили профспілки, які ставили собі за мету захисту соціально-економічних прав та інтересів працівників. Влада із підозрою ставилася до них, вбачаючи в них загрозу державному ладові, та законодавчо обмежувала їх діяльність. Крім того, центральна та місцева влади часто намагалася урізати навіть ті напрями діяльності профспілок, які не виходили за межі закону. Здійснювалися жандармські переслідування
профспілкових діячів. Під постійним контролем адміністрації та жандармських органів знаходилися організації «Просвіти», які стикалися з переслідуваннями ще на етапі відкриття. Адміністрація чинила всілякі перешкоди їх функціонуванню, відмовляючи в дозволах на проведення різних заходів, видання та поширення книг, позбавляючи орендованих приміщень тощо. «Просвіти» закривалися за звинуваченням у сепаратизмі. За подібними звинуваченнями було
закрито і Український клуб в Києві. Ряд українських організацій не
отримало дозволу на відкриття. За подібними мотивами переслідувалися також польські, чеські, єврейські та інші національні благодійні та культурно-освітні організації. Рішенням Правлячого сенату було припинено діяльність польського культурно-освітнього товариства «Освята». Зазначене рішення використовувалося в подальшому місцевими адміністраціями при закритті національних товариств. Ряд обмежень на діяльність неполітичних громадських організацій було накладено в період Першої світової війни, що проявилося в обмеженні діяльності організацій, створених на національних засадах та участі в них іноземних підданих.