Прийоми і технології "епічного театру" в сучасній українській драматургії

У статті на матеріалі творів новітньої української драматургії розглянуто прийоми і технології актуалізації досвіду "епічного театру". Основними рівнями засвоєння продуктивних ідей "епічного театру" можна вважати: а) жанровий: у сучасній драмі зустрічаємо чимало п'єс-парабол; б) переосмислення V-ефектів поза жанровими кордонами параболи у комплексі з пародіюванням та деструкцією інших жанрових матриць, що проілюстровано на матеріалі п'єс В. Діброви; в) переростання епічного "відсторонення" у постмодерну "атемпоральність", розкрите на матеріалі текстів В. Діброви та О. Гончарова. Також: цікаво спостерігати зрощення на перший погляд "незливних" принципів "епічного театру" з кардинальними пунктами інших театральних практик XX століття. Наприклад, центон естетики Б. Брехта та А. Арто можна побачити у драмі О. Гончарова "Сім кроків до Голгофи".