Значення апокрифів та легенд, зібраних Іваном Франком, для вивчення історії української мови

Статтю присвячено аналізу мови зібраних Іваном Франком давніх текстів зокрема тапоглядів ученого на історію розвитку української писемности загалом Зазначено, що ІванЯкович Франко приділяв значну увагу історії українського письменства та українськоїмови, першим в україністиці зібрав та уклав із ґрунтовними коментарями п’ять томів«Апокріфів та лєґенд». Ця піонерська грандіозна праця у вітчизняному мовознавстві щеналежно не оцінена, а з погляду значення укладених дослідником текстів XVI – XVIII ст.для розуміння становлення української мови загалом поки не знана. Особливо вартозвернути увагу на те, що зібрані І. Франком пам’ятки переписували й поширювали людирізного рівня освічености, тобто в багатьох із них говіркове мовлення Галичини XVI – XVIIIст. виявлене неприховано й очевидно. Спостереження над мовою цих та й іншихпам’яток і творів українського письменства дали підстави Іванові Франку зробитивисновок про тяглість розвитку української (руської) літератури й мови від періоду Руси(ХІ ст.) й до сьогодні. Такі Франкові узагальнення критикували московські вчені, які на тойчас (зараз також нічого не змінилося) навіть думки не допускали про якийсь окремийрозвиток української літератури й мови від часу появи в Руси (у Києві) найдавнішихписемних текстів. Тому заклик Івана Франка про важливість для розвою національноїсправи дослідження давніх пам’яток актуальний і тепер.

Подальше вивчення «Апокріфів та лєґенд» розкриє нові горизонти бачення й розумінняукраїнського письменства періоду пізнього середньовіччя.