Стилістичні прийоми як основні елементи збагачення англійської мови

Статтю присвячено дослідженню стилістичних прийомів та виражальних засобів, характерних для англомовної мовленнєвої експресії, вивченню засобів і способів зв’язку самостійних речень, а також надфразових єдностей, способів їх об’єднання у фрагменти й цілі мовленнєві твори. У роботі виявлено та узагальнено наукові підходи до вивчення прийомів стилістичного синтаксису, здійснено аналіз синтаксичних конструкцій, що мають експресивний потенціал і прагматичну спрямованість. Установлено, що предметом синтаксичної стилістики також є вивчення специфіки функціонування виразних засобів і прийомів у складних мовних творах. Виявлено, що стилістичний прийом реалізується, як правило, у контексті надфразових єдностей, абзацу та цілого тексту, а взаємодія моделей речень у таких контекстах надає емоційного й експресивного значення відрізкам мовлення, які вони утворюють. Отже, стилістичні прийоми, засновані на формальних і смислових взаємодіях декількох синтаксичних конструкцій або речень у певному контексті, і є одним із найбагатших джерел мовленнєвої виразності. Ці стилістичні прийоми слугують засобами поетичного синтаксису та широко використовуються в художній літературі, публіцистиці й відзначені в науковій мові. Попри той факт, що кожен стилістичний прийом індивідуально сприяє загальній експресивності тексту, більший ефект досягається завдяки їх взаємодії, адже за допомогою зазначених стилістичних прийомів установлюється контакт з адресатом, підсилюється емоційний фон та емфатичність тексту, здійснюється прагматичний вплив на реципієнта. Тому виразні засоби та стилістичні прийоми синтаксису, які створюються як із використанням стилістично маркованих конструкцій, так і без їхньої участі, є одним із найбагатших засобів стилістики англійської мови. Розглянуті випадки порушення звичної логіки синтаксичного з’єднання частин складного речення, смислові розбіжності між їх узуальним та оказіональним уживанням вносять у текст суб’єктивні мотиви та вживаються з певною стилістичною метою, які, функціонуючи в сукупності, мають більший ефект.