Appeal to Emotions as a Way of Influencing in Court (Linguistic Aspect)

У статті розглянуто проблему апелювання до емоцій в англійськомовному судовому дискурсі з позиції їхнього впливу на реципієнтів. Актуальність статті зумовлена малою кількістю досліджень і відсутністю глибокого аналізу емоцій з огляду на важливість їхнього впливу в судовому контексті.

У статті визначено відмінності між емоціями й почуттями. Критично проаналізовано думки відомих учених, які досліджують зазначені поняття. Значну увагу приділено прикладному характеру дослідження.

Основною метою цієї розвідки є вивчення апелювання до емоцій в англійськомовному судовому дискурсі з позиції його впливу на учасників судового процесу. Поставлено такі завдання: уточнити термінологічний апарат, задіяний у статті; з'ясувати спосіб впливу емоцій на учасників судового процесу; установити мовні засоби, що виражають стратагеми апелювання до емоцій в англійськомовному судовому дискурсі.

Використано такі методи для досягнення зазначеної мети: лінгвістичне спостереження та аналіз, когнітивний метод, метод критичного аналізу дискурсу, метод прагматичного аналізу.

Доведено, що за допомогою емоцій адвокат може сформувати нове, емоційне сприйняття обставин судової справи, фокусуючи увагу особи, яка приймає рішення, на певних моментах відомої інформації або надає нову інформацію для переконання судді та присяжних. Сторона звинувачення теж апелює до емоцій, але як до здатності, до етичної/моральної кмітливості. З позиції лінгвістичної репрезентації апелювання до емоцій реалізується через дискурсивну активізацію тематичної сфери «емоційний стан». Установлено, що кінцевою метою адвоката є така провокація емоційної реакції, яка зумовлює виникнення певних почуттів у реципієнта. Виокремлено тематичні групи із загальною семою «інтуїтивне сприйняття», «чуттєве сприйняття», які реалізують апеляцію до почуттів.