Historical Policy and Communicative Memory of the Dnipro Steppe Rural Residents

Мета роботи полягає у дослідженні механізмів конструювання комунікативної пам’яті мешканців сучасних сіл Грушівка (Апостолівського р-ну Дніпропетровської області) та Капулівкі (Нікопольського р-ну, Дніпропетровської області). Названі населені пункти безпосередньо пов’язані як із розташуванням на цих територіях Базавлуцької (1593-1638 рр.) й Чортомлицької (1652-1709 рр.) Січей, так і з реалізацією одного з найбільш гучних радянських економічних експериментів - програму загальної електрифікації, яка передбачала створення штучних морів та будівництва на них гідроелектростанцій. Методологія дослідження. Спираючись на сучасні методологічні підходи в сфері пам’ятєвих студій, інструментарій усної історії, узагальнення фрагментарних регіональних досліджень, проаналізовано взаємозв’язок національного метанаративу з локальною історією. В статті використано й методи фільмографії, які дозволили, спираючись на доступні тексти сценаріїв, документальні та художні фільми 20-50-х рр. ХХ ст. відтворити як офіційні установки та оцінки радянських перетворень, що безпосередньо пов’язані із територією та населеними пунктами, про які йдеться в статті, так і ставлення місцевих мешканців до цих процесів. Названі методи та їх використання підтверджують новизну запропонованого дослідження. Висновки. Морям потрібен простір, який вирішили відібрати у людей. Знищені села та затоплені разом із ними шари культури, церкви, інші унікальні культові споруди, природні явища стали об’єктами меморіалізації та комунікативної пам’яті мешканців названих населених пунктів. Розглянуто способи «накладання» загальнополітичної ситуації в країні на регіональні контексти пам’ятання, які від початку 90-х рр. ХХ ст. адаптувались/вписувались до нового загальнонаціонального міфу, в якому помітне місце належить козацьким сторінкам історії. Формування нового історичного наративу на початку 90-х рр. та відповідної моделі пам’яті, її комунікативний варіант лише отримав додаткові стимули для збереження й адаптації до вимог часу. Таким чином, пам’ять про минуле, з відповідними кодами пам’яті, й «слава» сіл Грушівка та Капулівка використовується з позицій нинішнього часу.