Лексико-фразеологічні особливості говірки села Тріскині Сарненського району Рівненської області

У статті актуалізовано думку про важливість усебічного й скрупульозного вивчення особливостей діалектної мови загалом і говіркової зокрема. Досліджено лексико-фразеологічні особливості говірки села Тріскині Сарненського району Рівненської області.

Висунуто певні припущення щодо походження найменування відповідного населеного пункту й окреслено дискусійні моменти, які стосуються уналежнення говіркового матеріалу до однієї з трьох традиційно виокремлюваних груп.

Основний акцент зроблено на систематизації узагальнених назв субстанційних об’єктів, що утворюють поняттєвий центр номінативних одиниць, вирізняються найбільшим семантичним обсягом, використовуються як компоненти фразеологізмів. Диференційовано лексику на позначення реалій живої й неживої природи. У межах першої групи розглянуто назви осіб, представників тваринного та рослинного світу. Специфіку говіркових найменувань об’єктів неживої природи виявлено через аналіз таких основних тематичних груп: 1) назви одягу, взуття, прикрас і т. ін.; 2) назви страв і напоїв, харчових продуктів, а також посуду, у якому їх готують; 3) назви хатніх споруд, їх частин, предметів хатнього побуту; 4) назви господарських споруд, їх частин, знарядь праці.

Репрезентовано передовсім діалектизми, які мають яскраво виражені говіркові лексико-фразеологічні особливості, відрізняються від загальновживаних чи то формою вираження, чи то змістом. Зібраний матеріал схарактеризовано як лексичні одиниці: а) кореневі морфеми яких відсутні в літературній мові; б) кореневі морфеми яких супроводжуються відмінними від літературної мови формантами; в) що зовні схожі на слова літературної мови, тотожні їм семантично, але відрізняються фонетично.