Лексема пиріг у поліському та загальноукраїнському контекстах

У статті окреслено функціонування семантичного поля лексеми пиріг у поліському та загальноукраїнському контекстах. У дослідженні ми послуговувалися функційним методом для з’ясування ролі сем у формуванні структури поля. Структура семантичного поля лексеми пиріг, яка формувалася протягом віків, сьогодні об’єднує дві домінантні групи семем: на позначення виробів із борошна вищого гатунку й борошняних виробів як елементів обрядодій. Периферія семантичного поля, представлена в лексико-семантичній групі фразеологізмів із компонентом пиріг, корелює з переносними значеннями лексеми, зокрема ‘багатство’, ‘добробут’. Досліджуване поле демонструє основний вплив етнологічних факторів на формування семантики лексеми. Наші спостереження показали, що окрема семема в межах лексеми, яка є ядерною для групи назв виробів із борошна вищого гатунку, а саме ‘борошняний виріб із начинкою’, притаманна діалектній системі як поліського регіону, так й українського діалектного континууму загалом. Лексема належить до найстарішого праслав’янського та праіндоєвропейського шарів лексики й функціонує в межах усієї Славії та поза її межами. Реалії, що охоплені назвою, є важливою частиною національної кухні Полісся та України загалом. У семантичній структурі лексеми пиріг представлені семеми на позначення пирога, вареника, достатку, ритуального та обрядового хліба, весільного хліба. Найдавнішим значенням слова пиріг є ‘варений виріб із тіста з начинкою’. Така семантика домінує в говірках Західної України та Польщі, збережена нині й у говірках Полісся, зокрема в назві варені пироги. Лексемі пиріг на Поліссі притаманна специфіка й водночас лінгвокультурна спільність у межах загальноукраїнського мовного континууму. У традиціях хлібопечення на Поліссі проявилася стійкість архаїчних елементів, які в багатьох моментах виявляють синкретизм первісних і християнських уявлень та вірувань поліщуків.