The Phenomenon of “Western” Globalization and Simulacrum of Civilization

У статті досліджується співвідношення таких постмодерністських явищ, як глобалізація, "масовізація" та національно-економічний центризм. Зроблено висновок, що це національний економічний центризм, який є серйозною альтернативою глобалізації, тоді як проекти так званої цивілізаційної ідентичності виступають як симулякри. Однак ця альтернатива лише посилює економічну параною та зміцнює релігію комфорту в сучасних масових суспільствах. Інакше кажучи, в рамках посилення національних економік відтворюється єдина соціальна модель – масове суспільство – за рахунок відтворення тієї ж моделі збільшеного виробництва, що потребує такого ж збільшення споживання. Отже, існування іншого суспільства, протилежного суспільству споживання, просто неможливе саме по собі, тобто процес знищення людства, як здатності до афективного (лібідинального) контролю, лише зростає. Не залишилося майже ні лагідності, ні скромності, що дедалі більше загострює етичний контекст сучасних суспільних досліджень. Як видається, можна припустити, що криза лібералізму відображає, перш за все, кризу самого капіталізму, його способу організації соціального життя, який сьогодні намагається захистити себе своїми перевіреними практиками.

Тому критичну соціальну теорію у формі "теорії масового суспільства" слід загалом розглядати як окрему концептуальну соціальну модель у контексті глобалізації, яка нині посилює гомогенізацію культур у плані їх трансформації у загальну "вульгарну" чи "масову" культуру.