Проблема симетрії / асиметрії в новелістиці Б. Пруса

У статті йдеться про особливості жанру новели польського письменника Болеслава Пруса. Авторка спробувала систематизувати результати досліджень польських та українських літературознавців щодо проблеми симетрії /асиметрії жанру новели Болеслава Пруса. Особливий акцент у статті зроблено на естетичних поглядах митця, його власній концепції тотальної гармонії та відображенню натуралістичної дійсності в новелі. Авторські експерименти з жанром новели варто розглядати як новаторські для кінця ХІХ століття, адже Б. Прус свідомо відходив від канонів жанру новели ХІХ ст., котрі суворо регламентували її зміст.

Б. Прус удало поєднував в одному жанрі новели елементи інших жанрів малої прози. Письменник тяжів до експериментів із композицією твору, а тому вдавався до того, щоб використовувати математичні прийоми щодо конструювання новели. У цьому Б. Прус убачав революційні зміни щодо структури жанру новели, які суттєво звільняли її від усіляких канонів. Письменник чітко дотримувався думки, що всю новелу можна спростити до одного речення, а речення розгорнути, завдяки художній фантазії митця, у великий твір художньої літератур.

Принцип композиційної симетричності жанру новел Б. Пруса створювався завдяки прийому повтору, який дав змогу автору компонувати події твору навколо важливих фактів, деталей, предметів тощо.

Авторка статті робить висновок про те, що спеціального плану написання новели Б. Прус не обдумував і наперед не визначав, а одразу писав твір, беручи теми з життя та реалій буденності. У своїй концепції досконалості Б. Прус вважав важливими такі категорії, як гармонія, ритм, порядок і пропорція. Саме ці категорії, на думку письменника, були найбільш натуралістичними, а тому за їх допомогою можна найкраще описати красу людини, природи тощо.