Імагологічна синусоїда "Мандрів по святих місцях Сходу з 1724 по 1747 рр." В. Григоровича-Барського

У статті йдеться про особливості художньої нарації в паломницькому творі-подорожі В. Григоровича-Барського "Мандри…", котрі розглянуто з позиції бінарних опозицій, насамперед – антитези "свій / чужий". Авторка статті спробувала дослідити процес сприймання та осмислення фактів культури різних націй автора-оповідача через уже сформовані стереотипи в українському середовищі епохи бароко. Особливий акцент у статті зроблено на тому, як саме в тексті твору виявляються текстуальні способи втілення "чужого".

Відзначено, що основний принцип відображення всього того, що побачив В. Григорович-Барський, він охарактеризував як "правдивий об’єктивізм". Письменник порівнював звичні традиції українців, пов’язані з виготовленням хліба, з італійськими традиціями, підкреслюючи той факт, що італійський хліб суттєво відрізняється від українського на смак, звертав увагу на відмінності в комунікації мешканців навіть одного регіону, відзначав переваги практик поселення мешканців у готелях різних країн світу.

Під пильним оком автора-оповідача були практики повсякдення мешканців багатьох міст Європи ХVІІІ ст. Акцентовано увагу на тому, що "Мандри…" В. Григоровича-Барського належать до паломницької літератури або літератури подорожей, яка має специфічні риси: свободу наративних стратегій, наявність чужоземного локусу, стилістичну свободу. Наратор у цьому творі виступає спостерігачем, а тематичне поле твору не будується винятково навколо зустрічі Своєї та Іншої культур. Автор "Мандрів…" фіксував відмінності Свого та Іншого, дозволяючи собі дуже обережні оцінні судження.

Помічено, що назви деяких підрозділів "Мандрів…" мають імаголоічний акцент, що свідчить про те, що автор презентував розуміння Свого через Чуже.

З’ясовано, що описи церковного чину у творі більше тяжіють до порівняльних характеристик, аніж описи побуту, звичаїв та традицій тих чи тих народів. Частота та періодичність звернень автора до бінарних опозицій Своє/Чуже цілком відповідає способу мислення людини епохи бароко.