Cohesion in the Contemporary American Short Stories as a Device of Foregrounding

У статті розглянуто роль когезії в створенні стилістичного прийому висунення. Охарактеризовано кількісний та якісний аспекти висунення (Дж. Ліч) у сучасних коротких оповіданнях американських письменників жанру flash fiction. У цих творах спостережено зв'язок стилістичних засобів у сильних позиціях – початку та кінці оповідань. Визначено мовні засоби створення лексичної, образної та фонетичної когезії. Особливо експліцитним засобом є використання розгорнутої метафори (твори Р. Карні, Д. Ньюкерка, Г. Евері), що надає оповіді значного емоційного ефекту. Розгорнуті метафори – компонент кількісного аспекту висунення, водночас вони актуалізують образну когезію. 10 оповідань flash fiction з 15 аналізованих об'єднані ідентичною лексичною когезією сильних позицій. У п'яти творах спостерігаємо антонімічну когезію частин текстів, де реалізовано прийом висунення за допомогою антитези. При цьому кінцівки творів являють собою своєрідний хепі-енд у житті персонажів, тому можна зробити висновок про використання емоційної градації (твори Д. Апдайка, Д. Ші). Найвища частотність простих лексичних повторів наявна в оповіданні А. Гендрон, де заголовне слово scarves повторюється 16 разів і набуває символічного характеру, стає художньою деталлю пам'яті про матір. Образна когезія в новому оповіданні Д. Ньюкерка "Whispers" у сполученні з фонетичною когезією, вираженою алітераціями, сприяє актуалізації поетичності прози. Доведено, що запропоноване Д. Лічем та М. Шортом поняття "когезії висунення" виявляє важливу семантичну та прагматичну роль когезії як засобу реалізації якісного й особливо кількісного висунення компонентів тексту в сучасних коротких оповіданнях та актуалізує ефект поетичності прози.