Зелінська О. Ю. (2023) Синтаксичні засоби мови в реалізації функції впливу на адресата. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки. № 100. С. 148–158. ISSN 2663-7642. DOI: 10.35433/philology.2(100).2023.148-158.
15.pdf
Завантажити (893kB) | Preview
Анотація
У реалізації мовного впливу важливого значення набуває переконування. Використовуючи мовні засоби різних рівнів, адресант прагне змінити ментальний стан адресата, змушує його погодитися з думкою мовця та змінити життєві установки принципи, погляди, спосіб поведінки. З-поміж розмаїття засобів впливу вагому роль відіграють синтаксичні ресурси української мови.
У статті на матеріалі проповідницьких творів проаналізовано особливості використання синтаксичних засобів мови в реалізації функції впливу на адресата.
З’ясовано, що функцію впливу – за питальними реченнями. На початку проповіді вони виконують роль вступу, налаштовують слухачів на сприйняття змісту, за допомогою питань проповідник залучає слухачів до прямої взаємодії з ним.
Засобом мовної реалізації волевиявлення є синтаксичні структури зі значенням спонукання. Настанови священники передають здебільшого предикатами, вираженими дієсловами наказового способу у формі множини. Водночас форма множини – мовний засіб реалізації тактики солідаризації з адресатом.
За допомогою синтаксичних структур зі складеним іменним присудком реалізовано тактику пояснення. Зазвичай у цьому випадку висловлювання оформлені як дефініції, за їхньою допомогою пояснено сутність богословських та інших важливих понять, про які йдеться в проповіді.
Обов’язковий складник проповідницького тексту – побажання вірянам, вони висловлені зазвичай у прикінцевій частині промови. Побажання з використанням форм наказового способу з частками хай, нехай виражають високий ступінь упевненості в його здійсненні, а повтори та ампліфікації наближають їх до сугестивних типів мовного впливу. Структурний елемент, визначальний для проповіді, – молитовне звернення до вищих сил із проханням вберегти, захистити відвернути від усього злого. Апелювання до вищих сил за допомогою звертань сприяє створенню ефекту їхньої постійної присутності поміж вірянами, що, відповідно, посилює їхню віру.
Синтаксичні ресурси мови використовують для надання експресивності промові, найбільш продуктивно реалізують цю мету анафори та інші види повтору.
Результати проведеного аналізу засвідчують, що синтаксичні ресурси мови – вагомий інструмент впливу на адресата й реалізації інтенцій мовця.
| Тип ресурсу: | Стаття |
|---|---|
| Класифікатор: | P Мова та Література > P Філологія. Лінгвістика |
| Користувач: | Олександр Сергійович Яценко |
| Дата подачі: | 11 Серп 2023 00:54 |
| Оновлення: | 11 Серп 2023 01:03 |
| URI: | https://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/37752 |
| ДСТУ 8302:2015: | Зелінська О. Ю. Синтаксичні засоби мови в реалізації функції впливу на адресата. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки. 2023. № 100. С. 148–158. DOI: 10.35433/philology.2(100).2023.148-158. |


