Axiological features in nonverbal semiotics of the muslim East

Метою статті є виявлення аксіологічних особливостей невербальної семіотики мусульманського Сходу в контексті соціальних проблем. У дослідженні використовувався підхід Пірса "пансеміотичного погляду на Всесвіт". Він підкреслив, що будь-яке мислення є символічним, власне, для Ч.

С. Пірса Людина – це істота, яка виконує знаки через семіозис. Також були розглянуті основні елементи системи цінностей арабських країн. Однією з характерних рис арабів є екстравертний тип спілкування і рясний невербалізм. Уточнено визначення мнемонічного методу класифікації літер арабського алфавіту Абджад. Описано значення символів мусульманського Сходу: "хамса". Узагальнено філософське значення образів "харф Аліф" та "харф вав". Розглянуто та проаналізовано елементи невербальної поведінки мусульман у соціальній комунікації.

Методологічними засадами дослідження є аксіологічний, філософсько-антропологічний, історико-культурний підходи, філософська рефлексія. Наукова та практична цінність дослідження: підсумовуючи, поява системи Абджад дає право стверджувати, що перші зерна цифровізації суспільства зародилися ще в ранньому середньовіччі. Сучасна тенденція переводити все в цифровий код почалася на мусульманському Сході. Тим самим підтверджується циклічність історичних подій. З розвитком когнітивно-дискурсивного підходу стає все більш очевидним, що структури знань, думок, переконань, уяви, які стоять за реальною мовою реальних homo verbo agens, кажучи цим природним мови, невід'ємно пов'язані з оцінкою і досягають співвідношення свідомого і несвідомого, стійкого і творчого. Зрозуміло, що просування інформації залежить від методу її представлення, який може породити можливий інтенційний світ у сфері "комунікації свідомості" та соціального символічного виробництва й обміну; що вербально-семіотична регуляція людських стосунків у життєвому світі є ціннісною.