Лінгвопрагматичні й когнітивні особливості реалізації дейксису в англомовній художній прозі Марка Твена

У фокусі дослідження – прагматичні й когнітивні особливості втілення дейксису в текстах англомовної художньої прозі, що потребує залучення знань із галузі теорії комунікації та когнітивної лінгвістики. Дейктики як мовні сутності належать до комунікативної ситуації, пов’язаної з висловлюванням, і розглядаються в системі координат, де точкою відліку є модель «Я-тут-зараз». І лінгвопрагматичні, і когнітивні особливості реалізації дейксису в комунікації втілюються в ставленні продуцента й реципієнта до тексту. Дейксис глибоко досліджений у прагматиці й поділяється на просторовий, часовий, персональний, дискурсивний і соціальний. Дейксис належить до прагматичних категорій, оскільки стосується зв’язку між структурою мови та контекстом, у якому вона використовується, а також використання мови в комунікації, зокрема зв’язку між мовою та її користувачами. Прагматична компетенція, яка включає знання про соціальну дистанцію, соціальний статус між учасниками комунікації та культурні знання, сприяє ефективній деконструкції контекстної інформації, пов’язаної з дейксисом. Використання дейксису передбачає, що мовець асоціює сутність із поточною мовленнєвою ситуацією, роблячи її когнітивно доступною для слухача. Зокрема, це можна пояснити як процес, коли невербальна репрезентація сутності в зовнішньому контексті стає частиною дискурсу й залучається до контексту дискурсу за допомогою інструкцій, виражених мовними одиницями. Розуміння змісту учасниками комунікативного акту опирається на їхні спільні знання, переконання й погляди, які називають пресупозицією, що створює когнітивну перспективу розташування співрозмовників. Дослідження пояснює співіснування когнітивних і прагматичних детермінантів у функціонуванні дейксису в текстах англійської художньої прози Марка Твена, виокремлюючи його основні види в контексті роману «Пригоди Тома Сойєра».