Етнічні стереотипи: аксіологічний та екзистенційний вимір

У статті досліджено як виникають та функціонують етнічні стереотипи, упередження. Визначено їх роль у формуванні образу власного народу і себе як його представника, а також у конструюванні образів інших народів. Проаналізовано, як в етнічних стереотипах відображаються базові цінності, екзистенційні основи духовного виміру життєдіяльності народів.

Стереотипи, як певна узагальнена інформація про іншу етнічну спільноту, можуть допомагати на початкових етапах комунікації. Вони також сприяють створенню позитивного образу власного та / чи іншого народу, розумінню сильних та слабких сторін ментальності, відіграють певну роль у формуванні національної ідентичності. Водночас стереотипи мають й деструктивний вплив. Насамперед, поширення неправдивої стереотипної інформації та упереджень, що часто призводить до дезінформованості, формування негативного емоційно-оціночного ставлення, провокує накопичення непорозумінь, міжетнічної напруги, конфлікти, ворожість і навіть ненависть, що закликає до війни і виправдовує її, як це відбувається наразі у російському суспільстві. Небезпека етнічних стереотипів й упереджень полягає також у їх емоційному узагальнюючому характері, що може сприйматися й трактуватися як певна

даність, аксіома. В реальності їх зміст зазвичай лише частково відповідає дійсності або ж взагалі є хибним і нав’язаним зовні з певною метою.

Через суспільну довіру, широке поширення й вплив на суспільну свідомість, етнічні стереотипи, штучно створені й нав’язані суспільству їх модифікації, упередження активно використовуються російською пропагандою як ефективний інструмент суспільно-політичних маніпуляцій при видаванні бажаного за дійсне, формування поглядів, оціночних суджень, суспільної напруги, ворожнечі щодо інших народів тощо. На етнічних стереотипах та упередженнях значною мірою базуються такі явища, як расизм, сексизм, ісламофобія., а нині – рашизм.