Особливості розробки та валідизації тестів особистості

Метою статті є висвітлення основних принципів у розробці тестів особистості. У матеріалі зазначено, що радянська політика не сприяла розвитку психометрії в Україні. У результаті маємо дефіцит валідних і надійних методик. Запозичення закордонних тестів відбувалося без належної стандартизації. Сучасні дослідження та розвиток психології неможливі без об’єктивних інструментів. У зв’язку з цим автором розглянуті основні етапи розробки тесту. Наголошується на необхідності чіткого виокремлення досліджуваного явища та детально вивчення його у всіх можливих джерелах. Лише після цього можна починати з розробки самих тверджень. Наведений приклад таблиць у формі решітки полегшує формулювання запитань до тесту. Розкриті основні правила цього процесу. Зазначено, що необхідно формулювати зрозумілі й однозначні твердження, які будуть вимірювати конкретну поведінку, а не почуття. Вони не повинні мати подвійного заперечення. Від якості тверджень залежить валідність тесту. Після їхньої розробки проводять пілотажне дослідження. Отримані результати дозволяють визначити індекс ефективності кожного твердження та вилучити непотрібні. Для визначення кореляцій мінімальний розмір вибірки може становити 85 респондентів, якщо рівень статистичної значимості не більше 0,05. У статті представлені основні види валідності та способи їхнього встановлення. Валідний тест вимірює те, для чого призначений. Це один із критеріїв якості методики. Також показаний приклад обрахунку коефіцієнта кореляції Пірсона між шкалами двох різних методик. Зазвичай рекомендують досягти кілька видів валідності. Їхній вибір залежатиме від можливостей і цілей дослідження.