Лексика на позначення зорових відчуттів у репрезентації Юрія Іздрика: лінгвістична специфіка, морфологічне вираження (на матеріалі збірки "Календар любові")

У статті проаналізовано специфіку функціювання лексики на позначення зорових відчуттів на матеріалі творчості одного з найбільш відомих поетів-постмодерністів. Визначено, що така лексика відображає одне з первинних способів відчуття зовнішнього світу – кольори, звуки, смаки, візуальні елементи тощо. Об’єкт нашого дослідження – візуальна лексика в збірці Юрія Іздрика "Календар любові" з огляду на її лінгвістичну специфіку та морфологічне вираження. У мовознавстві існує значна кількість досліджень, присвячених аналізу перцептивної картини світу, проте напрацювань у царині візуальної лексики доволі-таки мало. У статті описано теоретико-методологічні основи виокремлення сенсоризмів, види перцептивної лексики, зокрема лексика на позначення запахів, смаків, дотиків, зорових, слухових, нюхових відчуттів. Вивчення перцептивної лексики актуальне, оскільки дослідження творчості поетів-постмодерністів стало одним з об’єктів наукового опису лише протягом кількох останніх років. На матеріалі збірки "Календар любові" виокремлено зразки вживання зорової лексики та проаналізовано кожен зі зразків уживання окремо, зважаючи на морфологічне вираження, мовну специфіку вживання, інтерпретацію Юрієм Іздриком. У поезіях автора, на основі яких проведено дослідження, візуальні сенсоризми – один із найбільш сполучуваних модусів, зокрема, виокремлено значну кількість зорових сенсоризмів, коли автор уживає ознаку ольфатичної та візуальної перцепції в межах однієї строфи як відчуття, що пов’язані між собою досить тісно. Для більшості лексем – візуальних перцептивів – характерне вживання типових лексем у нетипових або не характерних для них значеннях. Іншою особливістю є те, що автор наголошує на відсутності зорової перцепції, зокрема зображує повну сліпоту.