The gnoseological theory of Havryil Kostelnyk and its place in his theological views

У статті досліджено гносеологічну теорію видатного українського філософа та богослова Гавриїла Костельника. Обґрунтовано, що мислитель пропонує особливий підхід до розуміння душі, свідомості та процесу пізнання, розглядаючи їх як основоположні елементи духовного життя людини. Поділ логіки на природну та наукову категорії становить основу його філософської системи. З’ясовано, що природна логіка трактується богословом як практичне, повсякденне використання людського розуму, тоді як наукова логіка передбачає рефлексивний аналіз цього процесу мислення. Г. Костельник наголошує, що порушення балансу між цими типами логіки може призвести до руйнівних наслідків, таких як атомізація суспільства та втрата цілісної духовної і культурної основи. Мислитель стверджує, що душа є джерелом свідомості і залишається єдиною та неподільною, навіть коли її компоненти – самість, воля, відчуття, розум і совість – видаються окремими. Свідомість виявляється у двох формах: проста, що є автоматичною, і вища, де самість контролює такі здібності, як відчуття і розум. Підсвідомість, яка підтримує свідомість, порівнюється з кіноплівкою, що зберігає досвід і впливає на свідомий розум.

З’ясовано, що в критиці матеріалізму, атеїзму та еволюціонізму Г. Костельник стверджує, що ці ідеології не здатні правильно зрозуміти душу та її роль у процесі пізнання. Він підкреслює енергетичну природу душі, припускаючи, що вона функціонує як форма енергії, здатна до самовідтворення, як детально описано в його працях "Логіка" (1945) і "Зародкова душа" (1931). Його теорія припускає, що пізнання є результатом взаємодії між вродженими апріорними тенденціями душі та апостеріорними досвідами, де інстинктивні реакції формують основу природної логіки. Доведено, що комплексний підхід Г. Костельника інтегрує метафізичні, психологічні та теологічні аспекти, прагнучи примирити релігійні переконання із сучасними науковими знаннями. Мислитель прагне захистити теїстичну свідомість в дедалі більш секуляризованому світі, пропонуючи систему, яка гармонізує філософські та теологічні ідеї із досягненнями науки.