Проблеми типології заголовків: загальний огляд

У статті порушено актуальне питання феномену заголовків творів мистецтва, літератури та кінематографу і їхніх функційних та типологійних особливостей. З’ясовано, що заголовок має двоїсту природу, оскільки його співвідносять з частиною тексту, і сприймають як форму існування позатекстової дійсності. Водночас обґрунтовано положення про те, що заголовок може бути відсутнім у літературному чи в мистецькому творі, натомість, замість нього можуть бути використані цифрові позначення або перші рядки поетичного твору (такі заголовки Дж. Левінсон визначає як "порожні"), водночас відсутність заголовків нехарактерна роботам у сфері кінематографу, позаяк усі аудіовізуальні твори, представлені в каталозі фільмів Державного агентства України з питань кіно, містять назву, яка є заголовком фільму.

Крім того, окреслено підходи науковців до диференціації типів заголовків. Зокрема, Ж. Женетт розглядає заголовок як паратекстуальну одиницю, що функціонує у складі перитексту та епітексту, а також виокремлює його позначальні, тематичні, рематичні та конотативні функції. Дж. Левінсон виокремлює три групи заголовків на основі референтної, інтерпретаційної та адитивної функції. Дослідник Г. Левін для дослідження назв творів уводить термін "титологія", на його думку заголовок слід вважати літературним жанром, оскільки без наявності основного тексту він беззмістовний.

Проаналізувавши різноманітні підходи до визначення заголовка, доводимо, що заголовок – це номінативна одиниця, однак вона не тотожна термінові "назва твору", оскільки, окрім номінативної функції, заголовок виконує низку інших функцій (наприклад: інформативну, експресивну, апелятивну, емотивну, тощо), залежно від підходу науковців до їх диференціації.