Систематична структура флори водних та прибережно-водних екосистем малих річок пониззя Десни

Актуальність дослідження флори малих річок пониззя Десни зумовлена необхідністю проведення аналізу фіторозмаїття екосистем, які зазнають значного антропогенного впливу та демонструють високу екологічну вразливість. Малі водотоки відіграють ключову роль у функціонуванні ландшафтів Полісся, забезпечують підтримання гідрологічного режиму, стабільність локальних біоценозів і збереження рідкісних і гідрологічних видів. Зміна клімату, інтенсифікація господарської діяльності, урбанізація і осушення територій призводять до значного збіднення видового складу флори. У зв’язку із цим вивчення флори водних і прибережно-водних ценозів набуває особливого значення для обґрунтування заходів з охорони та відновлення природних екосистем.Метою дослідження є проведення комплексного аналізу систематичної структури флори водних і прибережно-водних екосистем малих річок пониззя Десни, ідентифікація таксономічного розмаїття та з’ясування рівня синантропізації.В основу роботи покладені матеріали польових досліджень у період 2016–2023 років, які здійснюються в межах Любецько-Чернігівського та Дніпровсько-Нижньодеснянського фізико-географічних районів Чернігівського Полісся. Польові дослідження проводилися напівстаціонарним і маршрутним методами вздовж русел малих річок, з обов’язковим опрацюванням гербарного матеріалу й літературних джерел. Номенклатура таксонів наведена відповідно до Plants of the World Online. Наукова новизна роботи полягає в наведеному комплексному структурно-порівняльному аналізі флори малих річок пониззя Десни, з визначенням провідних родів і родин, структурних закономірностей, рівня синантропізації та екологічної трансформації флористичного складу. Зібрані матеріали дозволяють сформувати уявлення про екологічний стан водних екосистем реґіону та можуть слугувати базою для подальших досліджень. Практична значущість результатів полягає в можливості їх використання у природоохоронному плануванні, моніторингу змін біорозмаїття, підготовці програм з відновлення деградованих територій, а також в освітньо-науковій роботі з формування екологічної свідомості місцевого населення.