Змістово-компонентна структура готовності майбутніх учителів інформатики до застосування інноваційних технологій у професійній діяльності

У статті обґрунтовано актуальність дослідження проблеми готовності майбутніх учителів інформатики до застосування інноваційних технологій у професійну діяльність в умовах цифровізації та реформування освітньої системи України. Охарактеризовано тенденції інтеграції національної освіти у європейський простір, що потребує перегляду підходів до підготовки педагогічних кадрів, зокрема фахівців у галузі інформатики, спроможних не лише опанувати новітні цифрові засоби, а й забезпечувати їх ефективне використання в освітньому процесі. Узагальнено підходи науковців до визначення поняття «готовність», окреслено його інтегративну природу як поєднання мотиваційних, когнітивних, операційно-діяльнісних та рефлексивних компонентів. На основі теоретичного аналізу і результатів емпіричного дослідження виокремлено змістові характеристики основних компонентів готовності майбутніх учителів інформатики до застосування інноваційних технологій, до яких належать мотиваційно-ціннісний, когнітивний, операційно- технологічний, інтегративно-творчий та контрольно-рефлексивний.

Визначено комплекс критеріїв і показників, що дають змогу оцінювати рівень сформованості готовності здобувачів освіти, зокрема мотиваційний, знаннєвий, практично-діяльнісний, креативно-інноваційний та результативний критерії. Обґрунтовано чотири рівні готовності: адаптивний, репродуктивний, продуктивний і креативний, наведено їх змістові характеристики.

Описано специфіку прояву професійної компетентності на кожному рівні, особливості мотивації, знань, навичок і рефлексивних умінь майбутніх учителів інформатики. Підкреслено, що сформованість готовності до застосування інноваційних технологій є важливою умовою підвищення якості освітнього процесу та досягнення європейських стандартів освіти.