Мережа закладів культури Чернівецької області: суспільно-географічний аналіз

Культурна галузь відіграє одну із провідних ролей у формуванні світогляду, національної ідентичності, суспільних цінностей та соціальної згуртованості. З огляду на її значущість у житті людини постає потреба в систематичному науковому дослідженні цієї сфери. Обрана тема є особливо актуальною в умовах збройної російської агресії проти України. Мета статті – провести аналіз динаміки та сучасного стану мережі закладів культури Чернівецької області. Методи дослідження: аналіз, синтез, описовий, узагальнення, моделювання, картографічний, порівняльно-географічний, статистичний, математичний.Проаналізовано динаміку кількості закладів культури Чернівецької області та забезпеченості ними населення за 2013–2023 роки. Виявлено переважно скорочення мережі таких закладів.Розглянуто сучасний стан інфраструктури культурно-мистецької сфери, яка включає: бібліотеки, клубні заклади, демонстраторів фільмів, мистецькі школи, музеї, театри, філармонію, архіви тощо. Розраховано коефіцієнти локалізації та територіальної концентрації окремих закладів культури на рівні територіальних громад регіону. Результати розрахунків свідчать про нерівномірний розподіл закладів по території. До громад Чернівецької області з найнижчими значеннями інтегрального коефіцієнта локалізації закладів культури (щодо чисельності населення) відносимо Чернівецьку, Чагорську, Чудейську, Боянську та Магальську громади.Найнижчий рівень територіальної концентрації закладів (щодо площі території) спостерігається в Селятинській, Берегометській, Чудейській, Боянській і Магальській громадах. Водночас найвищі показники локалізації закладів культури характерні для Вижницької, Конятинської, Вікнянської, Усть-Путильської та Брусницької громад, а територіальної концентрації – для Новодністровської, Чернівецької, Вижницької, Неполоковецької та Кострижівської громад.