Вибори рабинів, як прояв громадської активності єврейської громади Харкова

Вступ. В період пізньої Російської імперії, на межі XIX-XX ст., політичні та національні процеси відчутно впливали на суспільне життя, становлення та функціонування громадських інституцій – паростків громадянського суспільства. Саме в цій сфері була найбільше помітна активність єврейських громад, обмежених чи позбавлених політичного представництва. У великих містах на українських землях, де присутність євреїв збільшувалася з середини XIX ст., боротьба за автономію і суб’єктність приймала різні форми – підтримки благодійних організацій різного профілю або активної участі у виборчих процесах. Метою статті є дослідження громадської активності єврейської спільноти Харкова у період, який з одного боку підсумовував тривале її зростання, з іншого передував великим потрясінням – добі війн та революцій. Науковою новизною статті є аналіз суспільної практики, пов’язаної з релігійною сферою життя єврейської громади міста, і представлення її як однієї з стратегій активності, в умовах політичної реакції і юридичних обмежень спільноти поза Смугою осілості. Висновки. Вибори рабинів у єврейській громаді Харкова в період пізньої імперії були одним із можливих виявів публічної активності єврейської спільноти міста. В період перманентних юридичних ініціатив проти єврейської автономії, проблеми із функціонуванням громадських інститутів відчували спільноти і в межах Смуги осілості, тим більше це стосувалося євреїв Харкова – міста поза Смугою. Суспільно-політична ситуація в місті/регіоні та перебіг і результати виборів свідчать про високу громадську активність не лише мешканців міст, але і єврейського населення регіону.