Чаплінська О. В.
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-9702-6906
(2025)
Фольклоризм «воронізького циклу» ранньої прози Пантелеймона Куліша.
Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки. № 105.
С. 66–76.
ISSN 2663-7642.
DOI: 10.35433/philology.2(105).2025.66-76.
9.pdf
Завантажити (460kB) | Preview
Анотація
У статті наголошено, що фольклоризм належить до однієї із домінантних тенденцій нової української літератури. Універсалії й елементи композиції фольклорного тексту проникають у літературні твори, художньо переосмислюються, що дало змогу виділяти такі різновиди фольклоризму, як стилізаційний, інтерпретаційний та концептуально-інноваційний. У ранній творчості П. Куліша гармонійно поєдналися фіксаційно-дослідницька фольклористична діяльність та письменництво, у якому апробовано фольклорний потенціал. Установлено, що спільним для творів "воронізького циклу" є етнографічно-географічне місце – Вороніж, яке зображено в географічно-історичній та фольклорно-міфологічній площинах. Перша площина зображення досягається через топоніми, гідроніми, антропоніми. Письменник скрупульозно о-мовлює Вороніж як фольклорно-міфологічний локус, у якому давні космогонічні уявлення поєднались із християнськими феноменами. Фольклорно-етнографічного колориту ранніх літературних творів письменник досягає через опрацювання фантастичних переказів та українських народних казок. У дебютному творі про цигана Вакулу письменник використав мандрівний сюжет, що розгортається за карнавальною логікою зворотності, коли пересічна / бідна людина на короткий час стає владною / багатою. У сюжеті наступного оповідання "Про те, від чого в містечку Вороніж висох Пішевців став" поєднано фольклорний мотив про надмірну тугу жінки за чоловіком і здатність прикликати душу померлого чоловіка з фольклорним мотивом про силу материнських сліз. Фольклорний мотив зустрічі /боротьби людини з чортом у пригоді з козаком Бурдюгом ілюструє, що за порушення релігійної вимоги не працювати у свята лихий поплутає; водночас у пригоді коваля Захарка – тільки щира віра в Бога, дотримання християнських норм у повсякденні спроможні допомогти людині в боротьбі з Люципером. Доведено, що у творі "Огняний змій. Повість із народних переказів" письменницьку увагу зосереджено на "психології злочину" Марусі, яка опинилась у ситуації вибору: з одного боку, обіцянка дідові піти в монастир, з іншого – усвідомлення себе причиною того, як "все мутніше", і третя спокуса – розжитися багатством із рук нечистивого. З’ясовано, що в ранній прозі письменник спочатку вдався до стилізаційного фольклоризму, а згодом перейшов до ілюстраційного фольклоризму.
| Тип ресурсу: | Стаття |
|---|---|
| Класифікатор: | L Освіта > L Освіта (Загальне) |
| Відділи: | Інститут філології і журналістики > Кафедра української та зарубіжної літератур і методик їх навчання |
| Користувач: | Аліна Ковальчук |
| Дата подачі: | 16 Груд 2025 13:17 |
| Оновлення: | 16 Груд 2025 13:18 |
| URI: | https://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/46184 |
| ДСТУ 8302:2015: | Чаплінська О. В. Фольклоризм «воронізького циклу» ранньої прози Пантелеймона Куліша. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки. 2025. № 105. С. 66–76. DOI: 10.35433/philology.2(105).2025.66-76. |


