Удосконалення системи управління твердими побутовими відходами у Хмельницькій області як чинника екологічної безпеки з урахуванням досвіду Північного Рейну-Вестфалії (Німеччина)

У статті досліджено сучасний стан системи управління твердими побутовими відходами (ТПВ) у Хмельницькій області й здійснено порівняльний аналіз із практиками землі Північний Рейн-Вестфалія (NRW), Німеччина. Визначено, що домінування захоронення відходів, низький рівень переробки, фрагментарність інфраструктури й обмеженість фінансування формують комплексні екологічні й техногенні ризики, що зумовлюють необхідність системної модернізації. На основі статистичних даних і регіональних звітів ідентифіковано ключові проблеми: перевантаження полігонів, відсутність ефективної дегазації та компостування, низьке охоплення населення практиками роздільного збору, тарифні дисбаланси та слабкий соціальний компонент екологічної культури. Європейський досвід, зокрема модель управління відходами у NRW, продемонстрував ефективність поєднання інституційних інструментів (федеральний рамковий закон «Про сприяння циркулярній економіці та забезпечення екологічно безпечного управління відходами», KrWG; розширена відповідальність виробника, EPR; депозитна система, Pfandsystem), техноекологічної інфраструктури (механіко-біологічна обробка, біогазові установки, RDF, компостування) та прозорого моніторингу (LANUV). Це забезпечує високий рівень переробки (>65%) і мінімізацію захоронення (<5%). У статті проведено SWOT-аналіз регіональної системи управління ТПВ у Хмельницькій області, який засвідчив наявність як інституційних передумов розвитку (стратегічні документи, активні громади), так і суттєвих бар’єрів (зношена інфраструктура, недостатня нормативно-правова база, фінансові обмеження). На підставі аналізу запропоновано практичні рекомендації для адаптації досвіду NRW до регіональних умов: кластеризація громад, упровадження EPR і Pfandsystem, створення мережі МБО- й компостувальних комплексів, розширення системи роздільного збирання, удосконалення тарифної політики та цифровізація управлінських процесів. Особлива увага приділена інтеграції інституційних, технологічних та економічних інструментів, що уможливлює підвищення рівня екологічної й техногенної безпеки, скорочення ризиків для довкілля й населення та формування умов для розвитку циркулярної економіки в регіоні.