Оцінка екологічного стану річки Сейм у контексті транскордонного забруднення

Збереження якості транскордонних водних ресурсів України в умовах воєнної агресії держави-агресора набуває особливої актуальності, оскільки руйнування промислової інфраструктури на суміжних територіях призводить до аварійних скидів висококонцентрованих забруднювальних речовин у прикордонні річкові системи. Події серпня-жовтня 2024 року стали показовим прикладом такої екологічної загрози: у басейні річки Сейм зафіксовано масштабну загибель риби й різке погіршення гідрохімічних показників води, що пов’язується з аварійними скидами відходів із промислових підприємств, зокрема Тьоткінського цукрового заводу в Курській області. Стічні води цукрової промисловості характеризуються надзвичайно високим органічним навантаженням (БСК до 7000 мгО₂/дм³, ХСК до 10 000 мгО₂/дм³), підвищеним умістом амонію, завислих речовин і сполук, здатних знижувати рН і створювати кисневий дефіцит у водних екосистемах. Такі процеси демонструють критичну вразливість транскордонних водних систем до воєнних ризиків і підтверджують потребу в модернізації національної системи моніторингу та гармонізації її з європейськими екологічними стандартами. Метою дослідження є оцінка сучасного гідрохімічного стану річки Сейм на території України в умовах транскордонного забруднення, спричиненого аварійними скидами органічних сполук із промислових об’єктів держави-агресора під час активних бойових дій. Дослідження виконано на основі аналізу фізико-хімічних показників якості води (рН, уміст амонійного азоту, сульфатів, хлоридів, нітритів, нітратів, загального заліза, хімічного та біохімічного споживання кисню) відповідно до чинних стандартів ДСТУ ISO. Для порівняння використано багаторічні гідрохімічні дані (1967–1979; 1993–2013) та сучасні результати моніторингу 2024 року. Отримані результати свідчать, що більшість основних показників якості води (рН 7,3–7,4; сульфати ≈40 мг/дм³; хлориди 29,4 мг/дм³; нітрити 0,02–0,06 мг/дм³; нітрати 0,75–1,0 мг/дм³) залишаються в межах екологічно допустимих рівнів і навіть нижчі за середньобагаторічні значення. Водночас зафіксовано значне перевищення концентрації загального заліза (0,37–0,79 мг/дм³ при ГДК 0,1 мг/дм³) та органічного навантаження: ХСК досягало 58–60 мгО₂/дм³ (при нормі 50 мгО₂/дм³ та історичному середньому рівні 18,1 мгО₂/дм³), БСК₅ – 7,3–7,4 мгО₂/дм³ (при нормі 3 мгО₂/дм³ та середньобагаторічному рівні 2,8 мгО₂/дм³). Підвищені концентрації заліза можуть мати як природне походження (надходження з болотистих ґрунтів і підземних вод), так і бути посилені транскордонними техногенними впливами. Високий рівень органічного забруднення прямо корелює з аварійними скидами стічних вод із цукрових і суміжних виробництв у період бойових дій. Наукова новизна роботи полягає у виявленні й кількісній оцінці гідрохімічної реакції транскордонної річки на воєнно зумовлені техногенні скиди, що вперше задокументовано для басейну Сейму на основі поєднання багаторічних даних та актуальних спостережень 2024 року. Практична значущість полягає в обґрунтуванні необхідності інтегрованого басейнового управління та гармонізації системи екологічного моніторингу України із Водною рамковою директивою ЄС (Directive 2000/60/EC… 2000) для раннього виявлення транскордонних екологічних криз і юридичного документування шкоди від воєнних злочинів проти довкілля.