Еколого-токсикологічна оцінка якості ґрунтів у межах Берестинського району Харківської області

У роботі представлено результати комплексного дослідження фітотоксичних властивостей ґрунтів на території Берестинського району Харківської області, проведеного у 2025 році. Метою дослідження було встановлення сезонних змін рівня токсичності й визначення впливу антропогенних і техногенних факторів на якість ґрунтового середовища. Для оцінки стану ґрунтів застосовано метод біотестування з використанням тест-об’єкта Zea mays L., який дає змогу оцінити реальний біологічний ефект сукупності забруднювачів. Результати експериментів показали, що рівень токсичності ґрунтів має виражену сезонну динаміку. Навесні переважають процеси мобілізації токсичних сполук унаслідок накопичення залишків агрохімікатів та активізації анаеробних процесів після танення снігу. Улітку спостерігається суттєве покращення якості ґрунтів, що пов’язано зі стабілізацією водного режиму, активним ростом рослин і біохімічною детоксикацією органічних сполук. Восени ґрунти проходять фазу відновлення: завдяки опадам і зростанню мікробіологічної активності відбувається вимивання токсичних речовин, формування нового шару гумусу й вирівнювання хімічного складу. Виявлено, що на більшості моніторингових ділянок рівень забрудненості зменшується до І–ІІ класу якості (незабруднені або слабко забруднені ґрунти). Водночас у межах с. Крестище зберігається підвищений рівень токсичності, що пов’язано з діяльністю нафто- та газовидобувних підприємств і накопиченням вуглеводневих сполук. Отримані результати свідчать, що ґрунти регіону зберігають здатність до самоочищення, біологічної регенерації й екологічної стабілізації, особливо в літньо-осінній період. Доведено ефективність використання біотестування як інструмента оцінки фактичної токсичності ґрунтів і доцільність подальшого впровадження системного моніторингу для забезпечення сталого використання агроекосистем і зниження ризику накопичення токсичних речовин. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості використання даних біотестування для екологічного нормування, контролю за станом земельних ресурсів і планування заходів з рекультивації ґрунтів у районах, що зазнали техногенного або військового впливу. Отримані висновки можуть бути основою для розроблення регіональних програм моніторингу, спрямованих на підвищення екологічної безпеки та збереження родючості ґрунтів у довгостроковій перспективі.