Лінгвокультурологічний аспект концептуалізації буття та людського досвіду в багатомовному словнику крилатих висловів

У статті здійснено комплексний лінгвокультурологічний аналіз 25 крилатих висловів, що репрезентують фундаментальні категорії буття та людського досвіду, на матеріалі новітнього "Українсько-німецько-англійсько-іспанського словника крилатих висловів" (2024). Актуальність розвідки зумовлена необхідністю виявлення механізмів трансформації культурних кодів у сучасному багатомовному просторі 2024–2026 років. У межах антропоцентричної парадигми простудійовано специфіку концептуалізації світу в українській, англійській та іспанській мовних картинах світу.

Методологія розвідки ґрунтується на поєднанні зіставно-типологічного методу й когнітивної інтерпретації за О. Селівановою, що дало змогу дешифрувати ментальні образи, які наявні в афоризмах. У роботі вперше проведено диференціацію обраного корпусу одиниць за ступенями інтерлінгвальної еквівалентності (від повних відповідників до концептуальних аналогів), що дало змогу виміряти лінгвокультурологічну дистанцію між мовами.

Особливий акцент зроблено на ресемантизації мілітарного й сакрального кодів в умовах сучасних екзистенційних викликів. Доведено, що в українському дискурсі крилаті вислови мілітарного спрямування (Вогнем і мечем, Каменя на камені не лишити) втрачають метафоричність, повертаючись до прямого денотативного значення. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні фразеологічної деривації як засобу адаптації універсальних європейських афоризмів до актуального комунікативного контексту. Результати дослідження можуть бути використані в практиці викладання лінгвокультурології, когнітивної лінгвістики й під час розроблення інноваційних освітніх проєктів, зокрема таких, як "Лабораторія правописної творчості".