Прецедентні феномени в сучасному художньому дискурсі: мультикультурний підхід

Прецедентні феномени є невід’ємною складовою національно-мовної ідентичності та лінгвокультури, оскільки саме в них відображено ключові культурні домінанти, збережено колективну пам’ять у сучасних дискурсивних практиках. У художньому дискурсі прецедентні феномени виконують роль інструмента лінгвоперсональної та інтелектуальної комунікації, що забезпечує перехресні механізми актуалізації збереженої культурної спадщини.

Мультикультурний підхід у вивченні прецедентних феноменів репрезентує знання про культурне різноманіття, а також глобальний світогляд, пов’язаний зі зростанням інтеграції світових культур, відтак засвідчує лінгвалізацію соціальної рецепції та планетарну свідомість мовної особистості – автора художнього тексту й читача.

Мета статті – дослідження прецедентних феноменів із позиції мультикультуралізму на матеріалі новітнього художнього дискурсу.

Клішованість як усталеність форм мовного або поведінкового вираження, комунікативна ситуативність і повторюваність як здатність феноменів багаторазово відтворюватися в мовній і культурній практиці та інші лінгвосеміотичні ознаки окреслюють здатність культурного артефакту набувати статусу прецедентності.

Осмислення прецедентного поняття чи явища як когнітивно-мовного феномену з позиції мультикультуралізму представляє інкультурацію того чи того дискурсивного елемента художньої реальності: культурний текст у культурному тексті. Подібний інтертекстуальний компонент, що має надіндивідуальний характер і відтворюється в обраних комунікативних ситуаціях, активізує в мовній свідомості ментальні асоціативні зв’язки з первинним текстом (прототекстом).

Мультикультурний аспект явища прецедентності розкриває інтеграційно-поняттєві й естетико-культурні вектори розуміння художньої репрезентації знань про світ у глобальному вимірі, що відображено в ментальному лексиконі.