STREAM-проєкти в дошкільній освіті: потенціал моделювання у формуванні технологічної компетентності в дітей старшого дошкільного віку

У статті представлено комплексне дослідження потенціалу моделювання в межах STREAM-проєктів як ключового засобу формування технологічної компетентності дітей старшого дошкільного віку. Авторками розкрито сутність технологічної компетентності дошкільника як інтегративного утворення, що поєднує когнітивно-пізнавальний, ціннісно-мотиваційний, діяльнісно-технологічний та креативно-дизайнерський компоненти.

Обґрунтовано методологічну роль STREAM-підходу, що забезпечує перехід дитини від репродуктивної діяльності до продуктивної творчості. Акцентовано увагу на організації динамічного та багатофункціонального STREAM-середовища через систему спеціалізованих центрів активності (лабораторій, інженерних та дизайн-студій), що забезпечують дитині вільний вибір засобів реалізації технічного задуму.

Особливу увагу приділено наочному моделюванню як центральному механізму пізнання, що відповідає особливостям розвитку візуально-схематичного мислення старших дошкільників. На прикладах розробки інноваційних проєктів «Готель для комах» та «Сонячний годинник» деталізовано авторську методику моделювання, яка охоплює шість етапів: від діагностико-мотиваційного до рефлексивно-презентаційного. Визначено комплекс педагогічних умов формування компетентності, серед яких: забезпечення міждисциплінарної інтеграції, алгоритмізація проєктної діяльності, використання відкритих запитань та фасилітуюча роль педагога у партнерській взаємодії з дошкільниками.

У роботі вперше систематизовано класифікацію моделей для дошкільної освіти (моделі для пізнання природних і біологічних систем; моделі та прилади для дослідження фізичних і природних явищ; інженерно-конструкторські моделі; біотехнологічні та здоров’язбережувальні моделі) та доведено їхню роль у формуванні інженерної логіки. Висвітлено ефективність поєднання традиційних та інноваційних методів, зокрема інструментарію ТРВЗ (метод «моделювання маленькими чоловічками», метод фокальних об’єктів), алгоритмізації діяльності через операційні карти. Описано форми організації освітнього середовища (воркшопи, командне конструювання, діалоги-дослідження), що стимулюють суб’єктну позицію дитини. Результати дослідження підтверджують, що STREAM-моделювання забезпечує ампліфікацію дитячого розвитку, сприяючи формуванню критичного мислення, винахідливості та здатності до реалізації повного циклу «від ідеї до продукту», що є фундаментом для подальшого навчання в умовах Нової української школи.