Використання генеративного штучного інтелекту під час інтелектуальних змагань та конкурсів: етичні аспекти

Стрімкий розвиток технологій штучного інтелекту, їх широке впровадження в освітню практику суттєво трансформують традиційні підходи до навчання та науково-педагогічної діяльності. У статті здійснено системний аналіз етичних аспектів та педагогічних викликів, пов’язаних із впровадженням технологій генеративного штучного інтелекту (GenAI) в освітню практику та сферу інтелектуальних змагань. Досліджено трансформацію традиційних підходів до оцінювання результатів інтелектуальної діяльності, яка зумовлена появою інструментів, здатних до автономної генерації високоякісних текстів, коду та творчих рішень. Обґрунтовано, що неконтрольоване використання GenAI призводить до «кризи результату», де фінальний продукт відривається від реального когнітивного процесу учасника, нівелюючи принципи справедливості та меритократії. Особливу увагу приділено зміні ролі учасника конкурсу, яка трансформується від безпосереднього виконавця до куратора технологічного процесу та промпт-інженера. Висвітлено ризики когнітивного аутсорсингу, що загрожують атрофією навичок самостійного критичного мислення та підміною особистісних зусиль автоматизованими алгоритмічними прогнозами. У межах дослідження академічної доброчесності запропоновано диференціацію понять «технологічна допомога» та «замінювання мислення», а також висунуто тезу про обов’язкове декларування використання штучного інтелекту (ШІ) як нову етичну норму. На основі аналізу міжнародного досвіду виокремлено три стратегії регламентації: заборонну, регламентовану та AI-орієнтовану. Доведено, що ефективна педагогічна модель повинна базуватися на відмові від політики повної заборони на користь формування AI-грамотності та цифрової відповідальності. Пропонуються рекомендації щодо модернізації критеріїв оцінювання, які мають фокусуватися на автентичності завдань та верифікації когнітивного поступу учасника, а не лише на технічній досконалості представленого результату.