Дидактичний потенціал фізико-географічного краєзнавства у формуванні предметних компетентностей майбутнього вчителя географії

У статті розглядається дидактичний потенціал фізико-географічного краєзнавства як ефективного інструменту формування предметних компетентностей майбутнього вчителя географії. Автори обґрунтовують актуальність посилення практичної складової у вищій педагогічній освіті, де майбутній фахівець повинен не лише володіти теоретичними знаннями, а й уміти інтерпретувати їх на локальному рівні через реалізацію краєзнавчого принципу.

Показано, що фізико-географічне краєзнавство виконує багатофункціональну роль: об’єкта вивчення, засобу навчання та джерела пізнавальної мотивації. Воно сприяє розвитку аналітичної, методичної, цифрової, дослідницької, екологічної та проєктувальної компетентностей. На прикладі матеріалу Житомирської області (ландшафтні структури Полісся, Український кристалічний щит, рекультивація гранітних кар’єрів, наслідки аварії на ЧАЕС, дані Sentinel-2) розкрито систему фахових компетентностей.

Обґрунтовано, що робота з регіональним контентом дозволяє верифікувати теоретичні концепції, долати абстрактність навчального матеріалу, розвивати навички ландшафтного аналізу, польових спостережень, створення цифрових ресурсів та проєктування авторських освітніх програм. Підкреслено інтегративну, адаптивну та прогностично-проєктну функції краєзнавства, його значення для формування національної ідентичності та екологічного патріотизму.

Зроблено висновок, що фізико-географічне краєзнавство є стратегічним ресурсом професійного становлення педагога, забезпечує перехід від репродуктивного засвоєння знань до формування цілісного комплексу предметних компетентностей та створення інноваційного освітнього середовища відповідно до вимог Нової української школи.