Адаптивне стратегічне управління закладами освіти в умовах цифрових та соціальних ризиків

Стаття присвячена розвитку адаптивних процесів в освіті України в умовах воєнного стану. Авторка розглядає адаптацію як здатність системи зберігати стійкість і функціональність у мінливому середовищі, а трансформацію — як глибоке якісне перетворення освітньої системи для досягнення нового стану.

У роботі аналізуються основні види трансформації (особистісна, цифрова, соціальна), етапи трансформаційних процесів та їхня роль у забезпеченні стійкості освіти під час війни. Особлива увага приділяється адаптивному навчанню як індивідуалізованому підходу, що оперативно реагує на потреби учнів, адаптації освітніх програм для дітей з особливими освітніми потребами, а також адаптивному менеджменту як гнучкому інструменту управління в умовах невизначеності.

На практичних прикладах роботи комунальних і волонтерських команд Харкова демонструється ефективність адаптивних технологій для відновлення пошкоджених об’єктів освіти та забезпечення безперервного навчального процесу. Авторка доводить, що в умовах воєнного часу адаптивне управління стає об’єктивною необхідністю для збереження та розвитку освітньої системи України.