Специфіка відтворення ідіостилю Джона Стейнбека в українських перекладах

Стаття присвячена специфіці відтворення ідіостилю Джона Стейнбека в українських художніх перекладах. Автори аналізують ключові домінанти індивідуального авторського стилю письменника: мовну гетерогенність (поєднання нейтральної, піднесено-ліричної мови оповідача та соціально зниженого, діалектного мовлення персонажів), виразну ритмічність прози (анафора, паратаксис, синтаксичний паралелізм), розгалужену образну систему, синтаксичну гнучкість та інтертекстуальність (алюзії на Біблію, американську літературну традицію й народні пісні).

Порівняльний аналіз перекладів роману «Грона гніву» Оксани Смольницької (форенізаційна стратегія) та «Про мишей і людей» Наталії Михаловської (доместикаційна стратегія) демонструє різні підходи до збереження стилістичних особливостей оригіналу. Найскладнішими аспектами відтворення ідіостилю визнано передачу діалектного мовлення, звукової організації тексту та інтертекстуальних алюзій. Водночас образна система, лексичні домінанти та загальний тон авторського голосу відтворені в обох перекладах успішно, що забезпечує українському читачеві повноцінне сприйняття художньої своєрідності прози Стейнбека.