Волинські німці в лещатах сталінського терору: жертви та їхні кати

Стаття присвячена аналізу сталінських репресій проти німецької національної меншини на Житомирщині, зокрема на території Ємільчинського району, у 1937–1938 роках. На підставі архівних документів авторка реконструює портретні характеристики жертв і виконавців терору в контексті діяльності так званої «Німецької фашистської військово-повстанської організації» — типової фальсифікованої справи часів Великого терору.

На основі аналізу 105 анкет заарештованих встановлено узагальнений портрет жертви: переважно чоловіки 30–40 років, малограмотні селяни (середняки/колгоспники), які часто мали попередні репресії. Зафіксовано дві хвилі арештів (лютий та червень 1938 р.), що завершилися масовими вироками до розстрілу. Паралельно охарактеризовано портрет катів — співробітників районного відділу УНКВС, які були відданими виконавцями системи, мотивованими страхом, почуттям безкарності та матеріальними стимулами, і які широко застосовували тортури та фальсифікації.

Авторка доходить висновку, що як жертви, так і виконавці репресій були породженням антигуманної тоталітарної системи, де страх і кон’юнктура визначали поведінку обох сторін.