Відтворення емоційно-експресивної лексики в українських перекладах романів Ніколаса Спаркса

Стаття присвячена аналізу відтворення емоційно-експресивної лексики в українських перекладах романів Ніколаса Спаркса («The Notebook», «Dear John», «The Best of Me»). Авторки досліджують, як перекладачі передають стриману емоційність і психологічну тональність тексту, характерну для прози Спаркса, де основний акцент — на внутрішніх переживаннях героїв, спогадах та відчутті близькості.

У роботі проаналізовано найуживаніші лексико-стилістичні трансформації: модуляцію, стилістичну заміну, конкретизацію та компенсацію. Показано, що перекладачі часто відходять від буквального перекладу, щоб зберегти загальну атмосферу й інтонацію персонажів, уникаючи як надмірної сухості, так і штучної драматизації. Особливу увагу приділено передачі внутрішніх монологів, листів та фрагментів, пов’язаних із пам’яттю та втратою.

У висновках підкреслено, що успішний переклад романів Спаркса залежить не стільки від складності лексики, скільки від уміння зберегти стриману емоційність і відчуття особистої, інтимної оповіді, притаманні авторському стилю.