Формування хімічної компетентності майбутніх учителів технологій як чинника їхньої професійної майстерності

У статті здійснено ґрунтовний теоретико-методологічний аналіз проблеми формування хімічної компетентності майбутніх учителів технологій у контексті вимог Нової української школи (НУШ). Обґрунтовано, що в умовах STEM-освіти хімічні знання трансформуються в ключовий чинник професійної майстерності, дозволяючи педагогу науково пояснювати фізико-хімічну сутність технологічних процесів. Уточнено структуру хімічної компетентності, яка представлена як інтегративне утворення, що складається з чотирьох компонентів: когнітивного (фундаментальні знання про конструкційні та харчові матеріали), діяльнісно-практичного (експериментальні та безпекові вміння), мотиваційно-ціннісного (усвідомлення значущості хімії для фаху) та рефлексивно-прогностичного (здатність до аналізу екологічних наслідків та довговічності виробів).

Особливу увагу приділено п’яти аспектам підготовки: матеріалознавчому, екологічно-прикладному, харчовому, безпековому та інноваційно-технологічному. Визначено та детально охарактеризовано п’ять основних педагогічних умов формування цієї компетентності під час вивчення освітньої компоненти Хімія в предметній галузі «Технології». До них віднесено: контекстуалізацію знань через розв’язання професійно-орієнтованих задач; впровадження STEM-кейсів (наприклад, виготовлення біопластику); моделювання ситуацій хімічної безпеки в шкільній майстерні; проведення експертного оцінювання якості матеріалів (ідентифікація текстильних волокон) та інтеграцію цифрових інструментів та вебдодатків (Molview, PhET-симуляції) для візуалізації мікросвіту речовин.

Результати дослідження доводять, що сформована хімічна компетентність дозволяє вчителю технологій не лише якісно реалізувати модельні програми НУШ, а й проєктувати безпечне та інноваційне освітнє середовище. Хімічна компетентність виступає інструментом наукового обґрунтування вибору технологій обробки матеріалів, забезпечуючи перехід від ремісничого підходу до інженерно-технологічної творчості. Доведено роль хімічної підготовки як фундаменту для подальшого вивчення матеріалознавства та технологічних практикумів.