Інформатизація публічного управління соціальною сферою України: теоретичні засади та практичні аспекти

У статті досліджено теоретичні засади інформатизації публічного управління соціальною сферою України та визначено її вплив на підвищення ефективності функціонування системи соціального захисту. Актуальність теми пояснюється тим, що Україна одночасно проходить через цифрові зміни, рухається шляхом європейської інтеграції та реагує на виклики, спричинені війною. У таких умовах особливо важливо забезпечити швидке, прозоре й адресне надання соціальних послуг тим, хто їх потребує. Обґрунтовано, що інформатизація не зводиться лише до техніко-технологічного оновлення діяльності органів влади, а є комплексним інституційним процесом. Особливу увагу приділено соціальній сфері як одному з найбільш чутливих до інформатизації напрямів публічного управління, оскільки саме в її межах реалізуються базові соціальні гарантії держави та забезпечується підтримка вразливих категорій населення. Розкрито значення Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, інтегрованих реєстрів, електронного документообігу, електронних кабінетів отримувачів послуг, онлайн-сервісів і механізмів автоматизованої міжвідомчої взаємодії для формування сервісно орієнтованої моделі публічного управління. Обґрунтовано, що впровадження цифрових інструментів забезпечує оптимізацію строків опрацювання звернень, посилення адресного характеру соціальної підтримки, зниження бюрократичного навантаження, підвищення прозорості розподілу ресурсів та зміцнення підзвітності органів публічної влади. Зроблено висновок, що інформатизація публічного управління соціальною сферою є стратегічним чинником модернізації соціальної політики України. Її ефективність залежить від належного нормативно-правового забезпечення, інтеграції інформаційних систем, розвитку цифрових компетентностей та дотримання принципів людиноцентричності й соціальної справедливості.