Зарубіжний та український досвід формування та використання FAIR-даних в освітніх дослідженнях

У статті актуалізовано проблему відповідального управління експериментальними даними в умовах цифровізації науки та переходу до парадигми відкритої науки. Зміст дослідження полягає в узагальненні сучасного зарубіжного та вітчизняного досвіду формування й використання FAIR-даних в соціально-гуманітарних науках, зокрема в галузі освіти. На основі аналізу метаданих статей із наукометричних баз даних Scopus та Web of Science виокремлено тенденції впровадження FAIR-даних, зокрема розвиток інституційних політик управління даними, забезпечення семантичної сумісності (інтероперабельності) через наперед визначені профілі метаданих або графи знань, а також цілеспрямований розвиток компетентностей науковців щодо управління FAIR-даними. Незважаючи на значний досвід у дослідженні запровадження інституційних репозитаріїв та електронних бібліотек, завдяки аналізу даних статей, що проіндексовані сервісом OUCI, з’ясовано, що у вітчизняному науково-педагогічному дискурсі вивчення FAIR-даних перебуває на початковому етапі. Авторами показано, що застосування принципів FAIR у галузі освітніх наук має специфіку, яка зумовлена мультидисциплінарністю, поєднанням якісних і кількісних методів та нормативно-правовими вимогами щодо захисту персональних даних учасників освітнього процесу і науково-педагогічних досліджень. У результаті дослідження розроблено авторську таксономію FAIR-даних для досліджень у галузі освітніх, яка класифікує їх за різними ознаками, зокрема цільовим призначенням, рівнем освіти, методами та джерелами отримання даних, їх форматами тощо. Зазначена таксономія створює основу для проєктування моделі стандартизації FAIR-даних та розроблення метрик оцінювання їх відповідності принципам FAIR. Сформульовано рекомендації для вказаної моделі, які серед іншого передбачають забезпечення інституційної підтримки Відкритої науки, уточнення форматів метаданих для науково-педагогічних досліджень, відповідного конфігурування інституційних репозитаріїв, розроблення додаткового цифрового інструментарію для автоматизації робочих процесів, підготовку науково-педагогічних працівників.