Вплив адаптивних ігор на формування м’яких навичок та психоемоційного стану дітей молодшого шкільного віку з особливими освітніми потребами

Статтю присвячено вивченню впливу адаптивних ігор на формування м’яких навичок і стабілізацію психоемоційного стану дітей молодшого шкільного віку з особливими освітніми потребами. Мета дослідження полягає дослідженні ефективності використання адаптивних ігор як засобу формування м’яких навичок і стабілізації психоемоційного стану дітей молодшого шкільного віку з особливими освітніми потребами. У дослідженні застосовано комплекс теоретичних і емпіричних методів: аналіз науково-педагогічної літератури, спостереження, анкетування педагогів і батьків, психодіагностичні методики (шкала тривожності Спілбергера–Ханіна, методика самооцінки Дембо–Рубінштейна, методика самооцінки психічного стану «САН»). Результати. Протягом трьох місяців 63 дитини молодшого шкільного віку з ООП брали участь у заняттях, де використовувалися рухливі, сюжетно-рольові та адаптивні ігри. Встановлено статистично достовірне (p<0,05–0,001) покращення емоційної стабільності, самооцінки та настрою дітей обох груп. Виявлено, що у дітей експериментальної групи рівень тривожності знизився на 21%, підвищення самооцінки склало 9%, а показники самопочуття, активності та настрою зросли в середньому на 17–21 бал. Висновки. Використання адаптивних ігор у навчально-виховному процесі є ефективним педагогічним засобом розвитку емоційного інтелекту, соціальної компетентності та формування позитивного мікроклімату серед дітей молодшого шкільного віку з ООП. Отримані результати підтверджують доцільність упровадження адаптивних ігор у систему інклюзивного навчання як чинника психоемоційного благополуччя та розвитку базових soft skills. Ключові слова: адаптивні ігри, м’які навички, діти з особливими освітніми потребами, психоемоційний стан, саморегуляція, емоційна стабільність.