Підготовка фахівців з інженерії програмного забезпечення в умовах агентних інструментів

У праці обґрунтовано зміщення акцентів у підготовці фахівців з інженерії програмного забезпечення через поширення агентних інструментів штучного інтелекту. Оскільки породження коду частково автоматизується, дефіцитним ресурсом стає вміння сформулювати перевірні вимоги, оцінити чужий результат і локалізувати дефекти. Автором виокремлено 8 критичних умінь у межах специфікації, верифікації та професійної рефлексії. Доведено, що частина з цих умінь (зокрема локалізація помилок у чужому коді та оцінка обмежень інструмента) системно не формується в бакалавраті, а тестування викладається застаріло — після написання коду, а не до нього.

У зв'язку з тим, що оцінювання готового артефакту втрачає сенс через легкість його генерації, запропоновано перенести акцент контролю на процес розробки та виявлення дефектів. Для цього сформульовано три нові формати завдань: локалізацію навмисно внесеної помилки з оцінюванням протоколу пошуку, написання приймальних тестів до чужої реалізації до її запуску та усний захист із поясненням відкинутих альтернатив і декларацією походження коду.